[beˈtɔn]
ПоходженняBorrowed from German Beton, from French béton (“concrete”), from Latin bitūmen (“asphalt”).
Формибето́н(canonical, inanimate, masculine) · betón(romanization) · бето́ну(genitive) · бето́нний(adjective, relational) · бето́н(nominative, singular) · бето́ну(genitive, singular) · бето́нові(dative, singular) · бето́ну(dative, singular) · бето́н(accusative, singular) · бето́ном(instrumental, singular) · бето́ну(locative, singular) · бето́ні(locative, singular) · бето́не(singular, vocative)