[ˈdɔtek]
ПоходженняDeverbal from дотика́тися (dotykátysja), дотика́ти (dotykáty) or from Polish dotyk.
- touch (the sense of touch)
- touch (an act of touching)
Формидо́тик(canonical, inanimate, masculine) · dótyk(romanization) · до́тику(genitive) · до́тики(nominative, plural) · до́тиків(genitive, plural) · до́тик(nominative, singular) · до́тику(genitive, singular) · до́тикові(dative, singular) · до́тику(dative, singular) · до́тикам(dative, plural) · до́тик(accusative, singular) · до́тики(accusative, plural) · до́тиком(instrumental, singular) · до́тиками(instrumental, plural) · до́тику(locative, singular) · до́тиках(locative, plural) · до́тику(singular, vocative) · до́тики(plural, vocative)