[ˈdʲateɫ]
ПоходженняFrom Proto-Slavic *dętelъ.
Формидя́тел(animal-not-person, canonical, masculine) · djátel(romanization) · дя́тла(genitive) · дя́тли(nominative, plural) · дя́тлів(genitive, plural) · дя́тел(nominative, singular) · дя́тла(genitive, singular) · дя́тлові(dative, singular) · дя́тлу(dative, singular) · дя́тлам(dative, plural) · дя́тла(accusative, singular) · дя́тли(accusative, plural) · дя́тлів(accusative, plural) · дя́тлом(instrumental, singular) · дя́тлами(instrumental, plural) · дя́тлові(locative, singular) · дя́тлі(locative, singular) · дя́тлах(locative, plural) · дя́тле(singular, vocative) · дя́тли(plural, vocative)