[zɐˈkɔn]
ПоходженняFrom Middle Ukrainian законъ (zakon), from Proto-Slavic *zakonъ.
Формизако́н(canonical, inanimate, masculine) · zakón(romanization) · зако́ну(genitive) · зако́ни(nominative, plural) · зако́нів(genitive, plural) · зако́нний(adjective, relational) · зако́н(nominative, singular) · зако́ну(genitive, singular) · зако́нові(dative, singular) · зако́ну(dative, singular) · зако́нам(dative, plural) · зако́н(accusative, singular) · зако́ни(accusative, plural) · зако́ном(instrumental, singular) · зако́нами(instrumental, plural) · зако́ні(locative, singular) · зако́нах(locative, plural) · зако́не(singular, vocative) · зако́ни(plural, vocative)