[kɔˈzɛɫ]
ПоходженняFrom Old East Slavic козьлъ (kozĭlŭ), from Proto-Slavic *kozьlъ.
Формикозе́л(animal-not-person, canonical, masculine) · kozél(romanization) · козла́(genitive) · козли́(nominative, plural) · козлі́в(genitive, plural) · козе́л(nominative, singular) · козла́(genitive, singular) · козло́ві(dative, singular) · козлу́(dative, singular) · козла́м(dative, plural) · козла́(accusative, singular) · козли́(accusative, plural) · козлі́в(accusative, plural) · козло́м(instrumental, singular) · козла́ми(instrumental, plural) · козло́ві(locative, singular) · козлі́(locative, singular) · козла́х(locative, plural) · ко́зле(singular, vocative) · козли́(plural, vocative)