[mɐˈjɔr]
ПоходженняBorrowed from Latin maior.
Формимайо́р(canonical, masculine, person) · majór(romanization) · майо́ра(genitive) · майо́ри(nominative, plural) · майо́рів(genitive, plural) · майо́рський(adjective, relational) · майо́р(nominative, singular) · майо́ра(genitive, singular) · майо́рові(dative, singular) · майо́ру(dative, singular) · майо́рам(dative, plural) · майо́ра(accusative, singular) · майо́рів(accusative, plural) · майо́ром(instrumental, singular) · майо́рами(instrumental, plural) · майо́рові(locative, singular) · майо́рі(locative, singular) · майо́рах(locative, plural) · майо́ре(singular, vocative) · майо́ри(plural, vocative)
Джерело: Wiktionary