[mʲitˈɫa]
ПоходженняFrom Proto-Slavic *metъla.
Формимітла́(canonical, feminine, inanimate) · mitlá(romanization) · мітли́(genitive) · мі́тли(nominative, plural) · мі́тел(genitive, plural) · мітла́(nominative, singular) · мітли́(genitive, singular) · мітлі́(dative, singular) · мі́тлам(dative, plural) · мітлу́(accusative, singular) · мі́тли(accusative, plural) · мітло́ю(instrumental, singular) · мі́тлами(instrumental, plural) · мітлі́(locative, singular) · мі́тлах(locative, plural) · мі́тло(singular, vocative) · мі́тли(plural, vocative)
Джерело: Wiktionary