[pɔˈɫɔn]
ПоходженняFrom Proto-Slavic *pelnъ.
- uncountablecaptivity, custody
“Його́ взя́ли у поло́н.” — He was taken prisoner.
Формиполо́н(canonical, inanimate, masculine) · polón(romanization) · поло́ну(genitive) · поло́н(nominative, singular) · поло́ну(genitive, singular) · поло́нові(dative, singular) · поло́ну(dative, singular) · поло́н(accusative, singular) · поло́ном(instrumental, singular) · поло́ну(locative, singular) · поло́ні(locative, singular) · поло́не(singular, vocative)
Джерело: Wiktionary