[pɔˈtɔp]
ПоходженняFrom Proto-Slavic *potopъ.
Формипото́п(canonical, inanimate, masculine) · potóp(romanization) · пото́пу(genitive) · пото́пи(nominative, plural) · пото́п(nominative, singular) · пото́пу(genitive, singular) · пото́пів(genitive, plural) · пото́пові(dative, singular) · пото́пу(dative, singular) · пото́пам(dative, plural) · пото́п(accusative, singular) · пото́пи(accusative, plural) · пото́пом(instrumental, singular) · пото́пами(instrumental, plural) · пото́пі(locative, singular) · пото́пах(locative, plural) · пото́пе(singular, vocative) · пото́пи(plural, vocative)
Джерело: Wiktionary