[sɐˈpɛr]
ПоходженняBorrowed from French sapeur.
Формисапе́р(canonical, masculine, person) · sapér(romanization) · сапе́ра(genitive) · сапе́ри(nominative, plural) · сапе́рів(genitive, plural) · сапе́р(nominative, singular) · сапе́ра(genitive, singular) · сапе́рові(dative, singular) · сапе́ру(dative, singular) · сапе́рам(dative, plural) · сапе́ра(accusative, singular) · сапе́рів(accusative, plural) · сапе́ром(instrumental, singular) · сапе́рами(instrumental, plural) · сапе́рові(locative, singular) · сапе́рі(locative, singular) · сапе́рах(locative, plural) · сапе́ре(singular, vocative) · сапе́ри(plural, vocative)
Джерело: Wiktionary