[teˈran]
ПоходженняBorrowed from German Tyrann, from Latin tyrannus, from Ancient Greek τύραννος (túrannos).
Формитира́н(canonical, masculine, person) · tyrán(romanization) · тира́на(genitive) · тира́ни(nominative, plural) · тира́нів(genitive, plural) · тира́н(nominative, singular) · тира́на(genitive, singular) · тира́нові(dative, singular) · тира́ну(dative, singular) · тира́нам(dative, plural) · тира́на(accusative, singular) · тира́нів(accusative, plural) · тира́ном(instrumental, singular) · тира́нами(instrumental, plural) · тира́нові(locative, singular) · тира́ні(locative, singular) · тира́нах(locative, plural) · тира́не(singular, vocative) · тира́ни(plural, vocative)
Джерело: Wiktionary