[ɐˈskɛt]
ПоходженняFrom Ancient Greek ἀσκητής (askētḗs), from ἀσκέω (askéō, “to work, form”).
Формиаске́т(canonical, masculine, person) · askét(romanization) · аске́та(genitive) · аске́ти(nominative, plural) · аске́тів(genitive, plural) · аске́т(nominative, singular) · аске́та(genitive, singular) · аске́тові(dative, singular) · аске́ту(dative, singular) · аске́там(dative, plural) · аске́та(accusative, singular) · аске́тів(accusative, plural) · аске́том(instrumental, singular) · аске́тами(instrumental, plural) · аске́тові(locative, singular) · аске́ті(locative, singular) · аске́тах(locative, plural) · аске́те(singular, vocative) · аске́ти(plural, vocative)