ПоходженняBorrowed from French dauphin. Doublet of дельфі́н (delʹfín).
Формидофі́н(canonical, masculine, person) · dofín(romanization) · дофі́на(genitive) · дофі́ни(nominative, plural) · дофі́нів(genitive, plural) · дофі́н(nominative, singular) · дофі́на(genitive, singular) · дофі́нові(dative, singular) · дофі́ну(dative, singular) · дофі́нам(dative, plural) · дофі́на(accusative, singular) · дофі́нів(accusative, plural) · дофі́ном(instrumental, singular) · дофі́нами(instrumental, plural) · дофі́нові(locative, singular) · дофі́ні(locative, singular) · дофі́нах(locative, plural) · дофі́не(singular, vocative) · дофі́ни(plural, vocative)
Джерело: Wiktionary