[iu̯ˈrɪt]
ПоходженняBorrowed from Hebrew עִבְרִית (ivrít).
- uncountableHebrew, Ivrit (language)
Формиіври́т(canonical, inanimate, masculine) · ivrýt(romanization) · іври́ту(genitive) · іври́тський(adjective, relational) · іври́т(nominative, singular) · іври́ту(genitive, singular) · іври́тові(dative, singular) · іври́ту(dative, singular) · іври́т(accusative, singular) · іври́том(instrumental, singular) · іври́ту(locative, singular) · іври́ті(locative, singular) · іври́те(singular, vocative)