[ɐˈrɛʃt]
ПоходженняPresumably from Polish areszt.
- arrest (act of arresting a criminal, suspect, etc.)
Формиаре́шт(canonical, inanimate, masculine) · aréšt(romanization) · аре́шту(genitive) · аре́шти(nominative, plural) · аре́штів(genitive, plural) · аре́шт(nominative, singular) · аре́шту(genitive, singular) · аре́штові(dative, singular) · аре́шту(dative, singular) · аре́штам(dative, plural) · аре́шт(accusative, singular) · аре́шти(accusative, plural) · аре́штом(instrumental, singular) · аре́штами(instrumental, plural) · аре́шті(locative, singular) · аре́штах(locative, plural) · аре́ште(singular, vocative) · аре́шти(plural, vocative)